Бензопила після кількох годин різу накопичує тирсу, смолу, масляну плівку і дрібну кору. Якщо цього не знімати вчасно, ланцюг тупішає швидше, шина гріється, а повітряний фільтр душить двигун. Нижче зібрано робочий порядок дій, який застосовують у майстернях і на ділянках: що знімати, чим мити, куди не лити воду і як зібрати вузол так, щоб наступного дня пила знову брала деревину рівно.
Чому пила швидко забивається
Основне джерело бруду – суміш тирси з ланцюговим маслом. Вона ліпиться до паза шини, до зірочки зчеплення і до кришки зчеплення. Смолисті породи додають липкий шар, який не змивається сухою ганчіркою. Друге джерело – пил із повітряного тракту: він осідає на фільтрі і зменшує потік повітря, двигун працює багатшою сумішшю і швидше закоксовує глушник.
Частота чищення залежить від породи і вологості. Суха сосна дає дрібну пилюку, вільха і береза – волокнисту масу, а свіжоспиляна ялина залишає смолу на всьому металі. Після роботи в мокрій деревині тирса набухає в пазі шини і там же застигає разом з маслом. Якщо залишити це на ніч, наступного ранку ланцюг уже ходить туго, а масло з бака йде вхолосту повз паз.
Окремо варто згадати стружку біля глушника і ребер циліндра. Вона не виглядає небезпечною, але тримає тепло. Перегрів скорочує ресурс поршневої групи. Тому зовнішнє обдування і зняття кірки з оребрення – частина тієї ж процедури, а не “косметика”.
Що зняти до миття
Перед будь-яким вологом інструмент глушать, дають охолонути, знімають свічку або хоча б ковпачок високовольтного проводу, щоб випадковий ривок стартера не прокрутив ланцюг. Ланцюг послаблюють натяжним гвинтом, знімають кришку зчеплення, потім шину і ланцюг одним комплектом. Ключ і викрутка, що йдуть у комплекті, зазвичай достатні.
Бак палива і бак масла не відкривають “для провітрювання” над тазиком з водою: краплі бензину на ганчірці біля іскри – зайвий ризик. Якщо планується миття картера знизу, паливо зливають у каністру, пилу кладуть на бік так, щоб отвори баків дивилися вгору. Повітряний фільтр знімають окремо і кладуть далеко від мильного розчину, бо поролон і папір після мийки бензином або милом поводяться по-різному.
Зірочку зчеплення оглядають одразу: якщо зуби злизані, чищення не поверне ресурс, потрібна заміна. Направляючий паз шини прочищають тонким дротом або спеціальним гачком ще до миття, інакше розмокша тирса лише глибше забивається. Отвори змащення на шині теж проколюють, бо саме через них масло має виходити на ланцюг.
Шина і зірочка без зайвої води
Шину миють жорсткою щіткою з пластиковим ворсом і гасом або спеціальним змивачем смоли. Вода з милом допустима лише якщо після цього метал одразу витирають насухо і змащують тонким шаром масла, інакше паз іржавіє зсередини. Кромки паза перевіряють на завалини: нерівний паз веде ланцюг убік і пиляє криво.
Перевертають шину кожні кілька чищень, щоб знос був рівномірним з обох сторін. Носик з зірочкою (якщо шина з кінцевою зірочкою) промивають особливо ретельно: там збирається найгустіша каша. Підшипник носика змащують точково, якщо конструкція це передбачає. Зірочку ведучу на валу зчеплення чистять тією ж щіткою, зуби не підпилюють “на око” – це вже інша операція.
Цікавий факт: шар тирси в пазі шини товщиною з міліметр здатен перекрити канал масла так, що бак “масла” спорожніє, а ланцюг залишиться сухим і посиніє від тертя за кілька хвилин різу.
Після промивки шину ставлять на ребро і дають стекти розчиннику. Канавки витирають чистою ганчіркою, протягнутою вздовж паза. Якщо на бічних щоках є задирки від цвяхів чи ґрунту, їх знімають дрібним напилком плоским рухом, не заокруглюючи профіль.
Ланцюг мити окремо від шини
Ланцюг кладуть у невелику ванночку з гасом на 10-20 хвилин, інколи помішуючи. Смола відходить швидше, ніж у холодній воді. Потім щіткою проходять кожен різець і кожну сполучну ланку з обох боків. Воду для ланцюга краще не брати: мікроіржа на заклепках потім дає тугий хід і витягування.
Сушать ланцюг на папері, струшують залишки рідини і одразу занурюють у чисте ланцюгове масло на кілька хвилин. Надлишок дають стекти. Так масло заходить у зазори шарнірів. Гострий ланцюг після бруду все одно варто перевірити напилком: пісок на корі тупить кромку швидше за чисте дерево.
Перед списком варто тримати під рукою те, без чого чищення ланцюга затягується:
- ванна або міцна миска з гасом;
- жорстка щітка з коротким ворсом;
- чисті ганчірки без ворсинок, що лізуть;
- ланцюгове масло для замочування після сушіння;
- круглый напилок потрібного діаметра під крок ланцюга;
- рукавички, стійкі до розчинника.
Фільтр, картер і зовнішня кірка
Повітряний фільтр з поролону перуть у теплій мильній воді, кілька разів полощуть, віджимають без викручування і сушать. Перед установкою злегка просочують спеціальним маслом для фільтрів, якщо так наказано виробником. Паперовий елемент не миють: його струшують, продувають зсередини назовні і замінюють, коли сітка темна і забита.
Кришку циліндра і ребра очищають дерев’яною лопаткою і щіткою, не сколюючи фарбу до алюмінію в зайвих місцях. Глушник знімають лише коли нагар уже сиплеться і тяга впала: для рядового чищення достатньо змести стружку навколо вихлопу. Картер знизу протирають, щоб бачити підтікання сальників. Воду під тиском у підшипник колінвала не спрямовують.
Стартерна кришка накопичує пил у шнурі. Її знімають, витрушують, шнур оглядають на потертості. Пружину стартера не розбирають без потреби: після самовільного скручування збірка займає більше часу, ніж усе чищення пили.
Змащення і збір після бруду
На чисту шину наносять тонкий шар масла в паз. Ланцюг надівають за напрямком різців, кришку ставлять, натяг регулюють так, щоб ланцюг відтягувався від середини шини на кілька міліметрів і сам сідав назад. Після натягу прокручують ланцюг руками в рукавицях: він має йти без ривків і без тертя об нижню кромку паза.
Перед таблицею порівняння зручно тримати орієнтир, чим користуватися на різних етапах і чого уникати.
Порівняння засобів для змивання бруду з вузлів бензопили
| Вузол | Що брати | Чого уникати |
|---|---|---|
| Шина | гас, щітка, тонкий дріт у паз | струмінь води в підшипник носика |
| Ланцюг | замочування в гасі, потім масло | сушарка на плиті й окріп |
| Фільтр поролон | мильна вода, сушка, легке масло | бензин до крихкості піни |
| Ребра циліндра | суха щітка, дерев’яний скребок | металева щітка в м’який сплав |
Після збору запускають пилу на холостому ходу і перевіряють, чи масло з’являється на нижній кромці шини, якщо піднести чистий папір. Немає сліду – канал знову забитий або насос не бере масло. Тоді знову знімають шину і повторюють прокол отворів. Гайки кришки затягують рівномірно, без перекосу, який затискає шину.
Де новачки ламають пилу
Найчастіша помилка – мити зібраний інструмент зі шланга. Вода заходить у повітряний тракт і в підшипники. Друга – сушити ланцюг на сонці годинами без масла: шарніри залишаються сухими і люфтять. Третя – натяг “на око” одразу після миття, поки ланцюг ще теплий від рук і здається коротшим; після охолодження він сідає і рве зірочку.
Ще один промах – чистити різець болгаркою. Профіль зуба зникає, пила починає бити. Напилок ведуть під тим кутом, який був із заводу, і лише по верхній кромці. Обмежувач глибини чіпають рідше, інакше ланцюг “заривається” і рве деревину.
Типові ознаки, що чищення вже запізнилося, зібрані так:
- ланцюг димить при малому навантаженні;
- шина синіє біля носика;
- масло в баку є, а на ланцюгу сухо;
- двигун втрачає оберти під пилом на фільтрі;
- кришка зчеплення не сідає через шар тирси.
Регулярне зняття шини після важкого дня займає менше часу, ніж ремонт насоса масла чи заміна поршня від перегріву. Хто пиляє щотижня, заводить звичку: охолодження, розбір ріжучого вузла, щітка, масло, натяг, короткий пробний різ по сухій дошці. Так інструмент тримає однаковий звук і рівну шинку без ривків. Порядок той самий і для рідкісних виїздів у сад, і для щоденної заготівлі дров: бруд не накопичують “до вихідних”, бо смола за ніч стає твердішою за свіжу тирсу. Після сезону окремо перевіряють сальники, люфт зірочки і стан шинного паза лінійкою на просвіт. Якщо паз розбитий, нова шина дешевша за кривий різ і зірвані ланки. Чиста пила слухається подачі руки, менше вібрує і не тягне ланцюг у бік від осі шини. На цьому коло замикається: зняли бруд, повернули масло в паз, перевірили натяг і лише тоді кладуть інструмент на полицю.








