Національний спортивний комплекс Олімпійський давно став головною футбольною ареною країни. Його будували ще в двадцятих роках минулого століття як Червоний стадіон імені Троцького, потім кілька разів перейменовували і розширювали. Сьогодні це сучасний об’єкт із дахом над усіма секторами, підземними паркінгами і зручними виходами до метро. Читачі часто шукають точну адресу і цифру місткості, бо квитки розлітаються швидко, а парковка обмежена. Нижче зібрано перевірені дані без зайвих прикрас.
Як з’явився стадіон на цьому місці
Перший дерев’яний стадіон на схилі Черепанової гори відкрили 12 серпня 1923 року. Місце обрали через природний амфітеатр і близькість до центру тодішнього Києва. У 1936-1941 роках арену перебудували в камені, додали бігові доріжки і збільшили трибуни до тридцяти п’яти тисяч місць. Після війни комплекс відновили, а в 1967-му додали верхній ярус. Останню велику реконструкцію завершили перед чемпіонатом Європи 2012 року. Тоді знесли старі конструкції, залишили лише історичну стіну з боку вулиці, накрили поле розсувним дахом і встановили сучасні сидіння. Експерти відзначають, що саме ця перебудова визначила нинішню конфігурацію і точну цифру глядачів.
Архітектори зберегли орієнтацію поля північ-південь, щоб сонце менше заважало гравцям увечері. Підтрибунні приміщення розширили до кількох рівнів. З’явилися роздягальні європейського зразка, прес-центр і зони для телевізійних камер. Глядачі отримали широкі проходи і окремі виходи для кожної секції. Такі рішення зменшили час евакуації і зробили відвідування комфортнішим навіть у дощ. Історія місця тісно пов’язана з розвитком київського футболу, бо саме тут Динамо проводило більшість домашніх матчів після війни.
Точна адреса і орієнтири поруч
Комплекс розташований у Печерському районі столиці за адресою вулиця Велика Васильківська, будинок 55. Координати для навігаторів 50.4333 північної широти і 30.5217 східної довготи. З півночі арену обмежує вулиця Жилянська, зі сходу – вулиця Еспланадна, із заходу підходить бульвар Лесі Українки. Найближча станція метро Палац спорту знаходиться за сімсот метрів пішки. Друга зручна станція Олімпійська лежить ще ближче, буквально через дорогу від південного входу.
Навколо стадіону працюють кілька готелів середнього класу і бізнес-центри. Після матчу люди часто йдуть пішки до Хрещатика або спускаються до Бессарабського ринку. Вечорами біля північного фасаду збираються вболівальники, які чекають на автобуси клубів. Паркування офіційне вміщує близько двох тисяч машин, але в дні великих ігор місця закінчуються за дві години до старту. Багато хто залишає авто на прилеглих вулицях або користується громадським транспортом. Таке розташування в самому серці міста дає перевагу тим, хто приїжджає з інших районів.
Як швидко дістатися різними видами транспорту
Найзручніший спосіб – метро. Зі станції Олімпійська вихід прямо до кас. З Палацу спорту треба перейти Жилянську і пройти вздовж паркану хвилин сім. Автобуси номер 20 і 24 зупиняються біля південного сектора. Тролейбус 14 везе від вокзалу прямо до зупинки Стадіон. Маршрутки з лівого берега часто фінішують на бульварі Лесі Українки, звідти п’ять хвилин пішки.
Для тих, хто їде власним авто, є кілька під’їздів. Основний в’їзд на паркінг з боку Великої Васильківської працює за entralним шлагбаумом. У дні матчів поліція перекриває частину вулиць, тому варто закласти додатковий час. Велосипедисти можуть залишити транспорт біля спеціальних стійок біля кас. Таксі під’їжджають до окремих кишень біля кожного сектора, щоб не створювати затор. Такі деталі допомагають уникнути запізнення і зайвої метушні перед грою.
- метро Олімпійська – найближчий вихід;
- автобус 20 зупиняється біля південного входу;
- тролейбус 14 йде від центрального вокзалу;
- маршрутки з лівого берега фінішують на Лесі Українки;
- велопарковка розташована біля головних кас
Скільки місць реально на трибунах зараз
Після реконструкції 2011 року офіційна місткість становить сімдесят тисяч п’ятдесят сидячих місць. Усі крісла індивідуальні, з нумерацією і розділені на нижній і верхній яруси. Нижній ярус вміщує близько сорока тисяч глядачів, верхній – решту. Для людей з інвалідністю виділено окремі платформи з хорошим оглядом. Преса займає ложу на західній трибуні на триста місць. Віп-зони розташовані ближче до центральної лінії і мають окремий вхід.
У футбольні дні адміністрація іноді зменшує продаж квитків на кілька секторів з міркувань безпеки. Тоді реальна відвідуваність падає до шістдесяти п’яти тисяч. На концертах кількість може зростати за рахунок стоячих місць на полі, але для спортивних змагань поле завжди залишається вільним. Цифра 70050 зафіксована в офіційних документах УЄФА і підтверджена обмірами після здачі об’єкта. Глядачі відзначають, що з будь-якого місця добре видно газон завдяки правильному куту нахилу трибун.
Порівняння місткості стадіону в різні періоди
| Період | Місткість | Особливості |
|---|---|---|
| 1923-1936 | близько 3000 дерев’яні лавки |
відкритий амфітеатр без даху |
| 1968-2008 | 83200 з верхнім ярусом |
частково криті трибуни бігові доріжки |
| після 2011 | 70050 індивідуальні крісла |
повний дах без доріжок |
Цікавий факт: під час реконструкції 2011 року будівельники знайшли фрагменти старих фундаментів 1923 року і законсервували їх у спеціальній ніші біля північного входу.
Що ще відбувається на арені крім футболу
Крім матчів національної збірної і клубів, комплекс приймає легкоатлетичні змагання міжнародного рівня, хоча бігові доріжки прибрали. На полі встановлюють тимчасові конструкції для концертів світових зірок. У міжсезоння тут проводять корпоративні заходи і виставки. Дах дозволяє грати навіть у сильний дощ, бо полотно закривається за кілька хвилин. Адміністрація здає в оренду конференц-зали і ресторани на верхніх рівнях.
Глядачі цінують сучасну систему опалення сидінь у холодну пору і великі екрани над кожною трибуною. Після фінального свистка люди швидко розходяться завдяки кільком десяткам виходів. Така багатофункціональність робить об’єкт прибутковим цілий рік. Місцеві жителі звикли, що ввечері над дахом світяться прожектори, навіть коли футболу немає.
Знання точної адреси і реальної місткості допомагає спланувати візит без зайвих нервів. Стадіон залишається головною спортивною точкою столиці, куди зручно дістатися з будь-якого району. Цифра сімдесят тисяч п’ятдесят місць давно стала орієнтиром для організаторів великих подій. Хто хоч раз побував на трибунах, запам’ятовує і зручні виходи, і вид на місто з верхнього ярусу.
Інші новини
