Журнал Франс Футбол оголосив Рууда Гулліта переможцем Золотого м’яча 1987 року за підсумками опитування європейських журналістів. Голландець набрав 106 балів і випередив португальця Паулу Футре та іспанця Еміліо Бутрагеньйо. Нагорода відзначила його гру за ПСВ Ейндховен у чемпіонаті Нідерландів і Кубку європейських чемпіонів, а також початок кар’єри в Мілані.
Як журналісти обирали найкращого
Опитування Франс Футбол у 1987 році зібрало голоси від представників 26 європейських країн, кожен з яких називав п’ятьох футболістів. Гулліт отримав перші місця від більшості експертів завдяки універсальності на позиції атакувального півзахисника і форварда. Він забивав головою, ногами, віддавав точні передачі і відбирав м’яч у суперників. Сезон 1986-1987 у ПСВ приніс клубу титул чемпіона Нідерландів, а сам гравець став найкращим бомбардиром команди з 22 голами в лізі. У Кубку чемпіонів ПСВ дійшов до чвертьфіналу, де поступився Реалу, але Гулліт забив у вирішальних матчах. Журналісти відзначили його фізичну силу і техніку, які дозволяли домінувати в єдиноборствах. Після літнього трансферу в Мілан за рекордні на той час 6 мільйонів фунтів він одразу вписався в схему Арріго Саккі. Італійські оглядачі також віддали йому голоси за дебютні матчі серії А. Конкуренція була жорсткою, але Гулліт зібрав більше перших місць, ніж будь-хто інший. Це рішення закріпило його статус зірки європейського футболу того періоду.
Сезон у ПСВ перед нагородою
У чемпіонаті Нідерландів 1986-1987 ПСВ під керівництвом Ганса Краая виграв титул з відривом у кілька очок від Аякса. Гулліт грав переважно на вістрі атаки або трохи глибше, створюючи моменти для партнерів Рональда Кумана і Вінні Йонса. Він забив 22 голи в 34 матчах ліги і додав кілька в національному кубку. Його дриблінг дозволяв обходити захисників на швидкості, а удари з дистанції часто завершувалися голами. У єврокубках ПСВ пройшов Галатасарай і Баварію, перш ніж програти Реалу. Гулліт відзначився в домашній грі проти мюнхенців. Тренери суперників визнавали, що зупинити його було складно через зріст 191 см і стрибучість. Саме ця статистика і враження від матчів лягли в основу голосів журналістів. Клуб продавав його влітку 1987, щоб посилити склад Мілана. Гулліт залишив Ейндховен чемпіоном і з особистою нагородою найкращого гравця ліги. Ці досягнення стали фундаментом для Золотого м’яча.
Перед таблицею порівняння основних претендентів 1987 року:
Порівняння лідерів опитування Золотого м’яча 1987
| Гравець | Клуб | Бали | Ключові досягнення |
|---|---|---|---|
| Рууд Гулліт | ПСВ / Мілан | 106 | чемпіон Нідерландів 22 голи в лізі дебют у серії А |
| Паулу Футре | Порту / Атлетіко | 91 | переможець Кубка чемпіонів титул Португалії |
| Еміліо Бутрагеньйо | Реал Мадрид | 61 | чемпіон Іспанії голи в Ла Лізі |
Трансфер у Мілан і перші ігри
Мілан купив Гулліта влітку 1987 року, щоб побудувати нову команду разом із Марко ван Бастеном і Франком Райкардом. Тренер Саккі поставив його в центр півзахисту з правом підключатися до атак. У перших турах серії А голландець забив кілька голів і віддав гольові передачі. Італійська преса писала про його потужність і вміння тримати м’яч під пресингом. Хоча сезон у Мілані тільки починався на момент голосування, журналісти врахували ці виступи. Гулліт швидко адаптувався до тактики пресингу, яку впроваджував Саккі. Його присутність змінила гру команди, що пізніше призвела до перемог у чемпіонаті і Кубку чемпіонів. Цей перехід став одним із найдорожчих у тогочасному футболі і виправдав очікування вже в дебютному сезоні. Голоси з Італії допомогли йому відірватися від конкурентів.
Хто ще претендував на нагороду
Паулу Футре посів друге місце після тріумфу Порту в Кубку чемпіонів 1987, де португальці обіграли Баварію у фіналі. Він забивав і створював моменти, але журналісти віддали перевагу універсальності Гулліта. Бутрагеньйо з Реала став третім завдяки голам у чемпіонаті Іспанії і єврокубках. Інші претенденти включали Іана Раша з Ліверпуля і Мішеля Платіні, який завершував кар’єру. Голоси розподілилися між гравцями різних ліг, але голландський сезон виявився переконливішим. Футре перейшов в Атлетіко після перемоги, подібно до Гулліта. Журналісти з Північної Європи частіше обирали Гулліта першим. Ця конкуренція показала високий рівень футболу кінця 80-х. Гулліт виграв завдяки поєднанню клубних успіхів і індивідуальної майстерності.
- універсальність на полі;
- висока результативність у ПСВ;
- успішний старт у Мілані;
- підтримка журналістів з кількох країн;
- фізичні дані і техніка;
- титул чемпіона Нідерландів.
Основні фактори перемоги Гулліта в опитуванні:
Цікавий факт: Гулліт став першим гравцем ПСВ, який виграв Золотий м’яч, і єдиним голландцем між епохами Кройфа і ван Бастена.
Вплив нагороди на подальшу гру
Після отримання Золотого м’яча Гулліт продовжив виступати за Мілан і допоміг клубу виграти серію А в сезоні 1987-1988. Він забивав у ключових матчах і став лідером роздягальні. Наступного року команда взяла Кубок чемпіонів. Нагорода підвищила його статус і зарплату, а також привернула увагу збірної Нідерландів, з якою він став чемпіоном Європи 1988. Журналісти продовжували стежити за ним, і він залишався серед претендентів у наступні роки. Гулліт грав до середини 90-х, завершивши кар’єру в Челсі як граючий тренер. Його стиль вплинув на наступне покоління півзахисників. Перемога 1987 року залишилася піком індивідуального визнання. Вона підтвердила правильність вибору Мілана при купівлі. Гравці того складу часто згадували цей момент як початок золотої ери клубу.
Перемога Рууда Гулліта в 1987 році підсумувала його шлях від молодого таланту в Гарлемі до зірки європейського рівня. Журналісти оцінили не лише голи, а й вплив на гру команд. Ця нагорода відкрила двері до успіхів у Мілані і збірній, закріпивши ім’я голландця в історії футболу як одного з найяскравіших гравців свого покоління.
Інші новини
